Туристичні принади Лондона

Лондон (London) – столиця Великобританії і Англії. Це місто багатої історії, з безліччю таємниць і загадок. Він притягує тисячі туристів, не дивлячись на те, що вважається одним з найдорожчих міст світу. Можливо, тому, що в Лондоні багато цікавих і приголомшливих місць, які зачаровують туристів. Шикарні королівські палаци, площі і зелені парки, примітна архітектура роблять місто красивим і, якимось затишним.

Подивитися в Лондоні, справді, є на що. Там тільки музеїв і галерей більш ніж 300. Кожен турист, який відвідав Лондон вперше, неодмінно має відвідати знаменитий на весь світ Британський музей (British Museum) – найбільше сховище археологічних знахідок виявлених у всіх куточках Землі і Національну галерею (National Gallery), відому своєю колекцією європейського живопису, і Історичний музей британської столиці. Цікаво буде і в музеї громадського транспорту (London Transport Museum), будинках-музеях Фрейда, Діккенса і Шерлока Холмса. Як же не захотіти побачити, ще зі школи, відому нам фортеця Тауер – резиденцію королів і в'язницю. Дуже цікаво наживо, а не на картинці, подивитися на найзнаменитіші баштовий годинник Біг-Бен розташовані на Вестмінстерському палаці, нині Будинку Парламенту. У наші дні там розміщується Палата Лордів. Варто поглянути і на зміну караулу біля Букінгемського палацу. Це щоденна церемонія, в якій бере участь королівська піша і кінна гвардія в супроводі оркестру. А місто з висоти пташиного польоту можна побачити зі скляної кабінки найсучаснішого в Європі колеса огляду – Лондонський Око (London Eye). Це так приголомшливо!
Пам'яток в Лондоні, ну просто дуже багато. Потрібно, напевно, не один раз побувати у цьому місті, щоб побачити все, що хотілося б. У багатьох виникає бажання повернутися туди ще.
Хочеться побувати не тільки в Лондоні, а й у Франції, Римі, Венеції … Список можна продовжувати нескінченно. Та вже, якщо мріяти, то ні в чому собі не відмовляти. А чи замислювалися ви як дешево з'їздити до Європи? Поради мандрівникам: Шенгенська віза дає можливість безперешкодно відвідати всі країни Шенгенського договору. А це понад 20 держав! Європа, взагалі то, така маленька. Подорож не літаком, а автобусом або потягом значно дозволить заощадити, до того ж, ви сповна насолодитися красою визначні пам'ятки і природи. Подивитися на світ не дорого, справді, можливо!

Кожна країна і кожна нація мають свої традиції і свої звичаї. Не можна говорити про Англію, не говорячи про її традиції і звичаї. Англійці пишаються своїми традиціями і всіляко підтримують їх. Англійці — домосіди. «Немає місця кращого, ніж дім»,— говорять вони. Коли вони не працюють, вони люблять проводити вихідні дні вдома з родиною. Англійці дуже люблять каміни, тому багато хто з них віддає перевагу відкритому вогню над центральним опаленням.

Вони люблять жити в невеликих будинках з маленьким садом. Люди в усьому світі знають прислів’я: «Будинок англійця — його фортеця». Говорять, що англійці дотримуються традицій навіть у їжі. Вівсяна каша — страва, яку вони дуже люблять. Багато хто з них їдять вівсянку з молоком і цукром на сніданок. А от шотландці, приміром, ніколи не кладуть цукор у вівсяну кашу, вони завжди кладуть туди сіль. Між іншим, снідають в Англії між сьо-мою і дев’ятою годинами. Потім, між дванадцятою і другою годинами, настає час ланчу. У деяких англійських будинках ланч — найбільший прийом їжі за день, — вони їдять м’ясо чи рибу, овочі, фрукти чи пудинг. Удень, у «час чаю», англійці люблять випити чашечку чаю з молоком. Деякі англійці обідають пізно ввечері. На обід вони їдять суп, м’ясо чи рибу, овочі, пудинг чи фрукти. На вечерю в них звичайно склянка молока і тістечко чи чашечка чаю з бутербродом.

Англійці — великі любителі чаю. Вони п’ють його багато разів на день. Деякі англійці п’ють чай за сніданком, під час ланчу, після обіду, у «час чаю» і за вечерею. Деякі англійські родини п’ють «вечірній чай» і обходяться без вечері. Під час «вечірнього чаю» вони їдять холодне м’ясо, хліб з маслом, тістечка і, звичайно, п’ють багато чаю. Англійці завжди п’ють чай з чашок і ніколи — зі склянок.

Загальна характеристика

ЛОНДОН
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Лондон — столиця Сполученого Королівства Великобри­танії і Північної Ірландії і найбільше місто на Британських островах. Розташований на р. Темзі, за 64 км від ЇЇ гирла. Лондон — один із найбільших портів Британії і головний про­мисловий центр країни. Площа міста складає 1560 кв. км. На­селення майже 7 млн чоловік. Лондон відіграє провідну роль у політичному й культурному житті Великобританії. У ньому знаходяться парламент, уряд і вищі органи правосуддя. Як культурний центр Лондон набув популярності завдяки своїм музеям і художнім галереям, театрам і музичному життю. Мі­сто відоме також численними стародавніми церквами, у яких зберігаються національні святині. Лондон завжди відрізнявся активною участю у міжнародних справах. Будучи колись сто­лицею Британської імперії, він дотепер відіграє важливу роль як центр Співдружності. Лондон — осередок міжнародного ділового життя й вузол міжнародних авіаліній.

Місто засноване римлянами в 43 р. н. е. на місці кельтського поселення на північному березі р. Темзи і протягом більше 400 років було головним римським містом — Лондініумом (Ьопсіішит) — на острові Британія. З відходом римлян у V ст. н. е. Лондон занепав. Після нормандського завоювання в 1066 р. Лондон стає резиденцією королів і офіційною столи­цею Англії і починає швидко багатіти й розвиватися. По­штовхом до прискореного будівництва міста була Велика по­жежа 1666 р., коли повністю згоріло 4/5 лондонських будин­ків. Після пожежі місто почало забудовуватися три- і чотири­поверховими кам'яними будинками. План регулярної забудо­ви розроблявся архітектором К. Реном, але в реальності за планом були побудовані лише деякі будинки, у тому числі собор Святого Павла. З 1707 р. Лондон — столиця Велико­британії, а потім і Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії.
Великий Лондон, що складається із Сіті й навколишніх 32 великих міських адміністративних районів (боро), займає значну частину низовини між грядами Чілтерн-Хілс і Норт-Да-унс. Лондон забезпечується водою з Темзи, із ЇЇ північної при­токи р. Лі, а також із крейдових водоносних горизонтів, розта­шованих на південь від Темзи. В останні роки завдяки удоско­налюванню системи очищення каналізаційних стоків забруд­нення Темзи зменшилося. Центральна частина Лондона, розта­шована на невеликій висоті, затоплюється повенями під час дуже високих припливів. Для захисту від них було побудова­не загородження через Темзу нижче міста, біля Вуліджа, і по­будовані набережні в центральній частині Лондона. Лондонсь­ка улоговина менш зволожена, ніж інші райони Великобрита­нії. Середня річна кількість опадів тут лише трохи вища 500 мм. Однак переважає хмарна погода, а опади випадають половину днів у році. Середня температура липня біля 17°С. Літо в Лон­доні тепліше, ніж в іншій Британії, але спекотна погода буває нечасто й рідко тримається довго. У середньому тільки 10 днів у році температура перевищує 26°С. Зими відносно холодні, за­морозки на грунті бувають близько 100 днів у році.'Однак при­наймні 50 днів у році температура буває нижчою за 0°С, а сере­дні температури січня (у найхолодніший місяць) складають +4°С. Темза в Лондоні жодного разу не замерзала з 1814 р. Кон­фігурація Лондонської улоговини сприяє частому утворенню туманів у зимовий сезон. У минулому вони доповнювалися ди­мом від пічних труб, викликаючи смог, але традиційні для Лон­дона густі жовті тумани зникли завдяки різкому скороченню використання вугілля для опалення будинків.

Лондонський регіон має найвищу на Британських остро­вах густоту населення. У самому Сіті проживає не більше 10 тис. жителів (їхня чисельність щодня значно зростає за ра­хунок тих, хто приїжджає на роботу з передмістя), а у Велико­му Лондоні — близько 7 млн жителів, у Лондонській міській агломерації — близько 11 млн, а в Південно-Східному регіоні, де домінує Лондон, — близько 17 млн. Населення Великого Лондона постійно скорочується, особливо в центральних мі­ських районах, побудованих до 1914 р. Триває приплив моло­ді з інших районів країни, яких приваблює можливість зроби­ти кар'єру, а також іммігрантів. Молоді лондонські родини, навпаки, прагнуть виїхати в нові міста й пригороди, розташо­вані за межами «зеленого поясу». Там само осідають ті, хто переїжджає з інших районів Сполученого Королівства. Про­тягом останнього сторіччя в Лондоні знайшли притулок пред­ставники найрізноманітніших національностей. Найбільшою й найдавнішою групою іммігрантів є ірландці. Євреї, в основно-" му зі 'Східної Європи, почали селитися в місті наприкінці XIX ст. Пізніше з'явилися інші європейці, зокрема, із країн середземноморського басейну, а також китайці й австралійці З початку 1950-х років найбільші за чисельністю контингенти іммігрантів почали прибувати з Вест-Індії й Індії. Спочатку деякі етнічні групи компактно заселяли певні квартали, однак І згодом починали розселятися по всьому місту. Євреї, напри клад, воліли селитися в Іст-Енді, але їхні нащадки поступово переселялися до передмістя. Ірландці сьогодні розсіяні по всьо­му місту. Вест-індійці проживали в основному у внутрішній частині Лондона, особливо в Брикстоні, громади азіатів тяжі­ють до району Іст-Енда і західним передмістям, особливо в районі аеропорту Хітроу.